Новини

Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Влучні вислови видатних людей про толерантність
1. Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати. (Мольєр, французький драматург)
2. Наші вороги дають нам прекрасну нагоду практикувати терпіння, стійкість і співчуття. (Далай-лама XIV.)
3. Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе. (Леонардо да Вінчі, італійський художник епохи Відродження)
4. Людина, яка робить інших щасливими, не може бути сама нещасною. (Гельвецій, французький філософ)
5. Дійсна ознака, за якою можна впізнати справжнього мудреця, – терпимість. (Генрік Ібсен, норвезький драматург)
6. Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпимості! (Георг Ліхтенберг, німецький учений і публіцист)
7. Нехай справи твої будуть такими, якими ти хотів би їх згадувати на схилі віку. (Марк Аврелій, римський імператор)
8. Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям. (Вольтер, французький філософ)
9. Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.( Григорій Сковорода, український поет і педагог)
10. Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями. (Кофі Аннан, Генеральний секретар ООН (1997-2006), лауреат Нобелівської премії миру)
11. Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище. (Джонатан Свіфт, ірландський прозаїк-сатирик.)
12. Не все те неправильне, що тобі незрозуміле.( Григорій Сковорода, український поет і педагог)
13. Не можна зіграти «Гімну Свободи» на інструменті насильства. (Станіслав Єжи Лєц, польський поет і філософ)
14. Кожний чує лише те, що розуміє. (Тит Плавт, давньоримський автор комедій)
15. Можна бути собою, не заперечуючи іншого – це єдиний культурно-ідеологічний рух, який би мав бути визначальним для теперішньої України. Це культивування толєранції до іншості, і щоби ця іншість – культурна чи мовна, чи звичаєва, чи ментальна – не викликала почуття чужості. Іншість не є чужістю. (Тарас Прохасько, український письменник)
16. Кожна людина — як літера в алфавіті: щоб утворити слово, потрібно злитися з іншими. (Осип Мандельштам, російський поет і прозаїк єврейського походження.)
17. Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших. (Дмитро Лихачов, радянський філолог.)

Завтра - 13 листопада відзначається ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОБРОТИ (World Kindness Day). Саме у цей день 1998 року в Токіо відкрилася перша конференція Всесвітнього руху за доброту, в якій брали участь Австралія, Канада, Японія, Таїланд, Сінгапур, Велика Британія, США. Пізніше до руху приєдналися й інші країни. Спеціально для цього дня французький художник ОРЕЛЬ (Aurele) створив символ – відкрите серце.
Згідно з дослідженням японських і американських психологів, проведеним на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), чим більше добрих вчинків ми робимо, тим щасливішими себе відчуваємо. На думку вчених, ті, хто висловлює свою подяку, ніжність й інші добрі почуття до людей у конкретних повсякденних справах, не лише з великим оптимізмом дивляться на світ, але й фізично почуваються краще, відчувають своє життя більш гармонійним.
Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів, так званих гормонів щастя, також відомих як природне знеболювальне. Крім того, ендорфіни мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Виявляючи чуйність, ми відчуваємо фізичне полегшення, відчуваємо себе менш самотньо, оточуючі викликають у нас менше неприязні. Чуйність супроводжується душевним піднесенням, яке межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, що регулює наш настрій.
У різних країнах в це свято прийнято дарувати знайомим і незнайомим людям квіти. Так, наприклад, у Сінгапурі в 2009 році символами Дня доброти стали маргаритки і гербери.
Давайте зробимо цей день сповненим добра!

Навчання вдома: практичні поради для батьків від психологині Світлани Ройз\
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.

Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.

5. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.

6. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.
СТАРША ШКОЛА
1. Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”.

Якщо ми її усе ще контролюємо, – можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.

2. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз
1. Якщо ви занепокоєні незвичною працею в онлайн-режимі, ви можете відверто сказати дітям, що це для вас новий досвід і ви трохи збентежені роботою в онлайн. Це нормально – сказати дітям будь-якого віку, що ви це робите вперше і вам дещо ніяково.

На цьому досвіді дитина вчиться у вас – зокрема і того, що ви дозволяєте собі бути вразливими в той час, коли ви знімаєте “корону” і вчитесь нового.
Ви супроводжуєте дитину під час навчання, і за цей час вона має здобути не тільки академічні знання, але й досвід, як навчатись нового – і цей шлях діти зараз можуть пройти разом із вами.

2. Діти зараз позбавлені живого контакту. Ми створені так, що найкраще ми сприймаємо інформацію, коли бачимо живу людину. Коли проводили експерименти, яка система навчання найбільш ефективна – порівнювали аудіокурси, відеоформат і живе спілкування.

Результати були такі: аудіокурси давали найслабший ефект, записана відеолекція працювала краще, але найбільш ефективним виявився живий контакт, під час якого спрацьовує дзеркальна система людини.

Тобто якщо в наявних умовах у вас є можливість живого контакту, це буде набагато продуктивніше. Бачити і чути вчителя – це те, чого потребують діти в будь-якому віці. Також чудово, якщо ви будете готувати презентації на 7-10 хвилин, тому що в сучасних дітей провідний канал сприйняття інформації – візуальний.

3. Діти відвикають від колективу та вчителя, і якщо не намагатись “втримати” їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, “повернення” дітей.

Найважливіше зараз – не втратити з ними контакт і зберегти довіру. Якщо у вас є можливість зробити для учнів розсилку – просто з жартом, з чимось особистим, з людським зверненням – це буде прекрасно.

Дітям зараз тривожно, а якщо нам тривожно – ми не вчимось. І чим більше поряд із дітьми адекватних дорослих, тим краще. А кому довіряє дитина? Батькам та вчителям. Насправді це буде на користь навчанню і зараз, і тоді – коли все це закінчиться і діти знову прийдуть до школи. Ви не повинні втрачати зв’язок.

4. Зараз у вас є можливість змінити свій образ і ставлення дітей до себе з формального і вимушеного на ставлення до вчителя як до людини. Якщо зараз учитель зробить щось, що не вкладається у стандартний образ, щось, що спочатку викличе в дитини навіть шок (скажімо, відправить жартівливу розсилку або одягне для відеочату котячі вушка), – це буде прекрасно.

У вас є можливість поекспериментувати зі своїми образом та підходом. Це не має бути насильство, але якщо для вас це органічно і ви відчували себе у школі затиснутою в жорсткі межі – зараз саме час для експериментів.

5. Якщо дитина зробила домашнє завдання і бачить, що дорослий його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Тому, якщо ви даєте домашнє завдання, то обов’язково дайте і зворотний зв’язок у зручному для вас вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.

6. І, нарешті, потурбуйтесь, щоб самим не вигоріти. Ми увійшли в цей карантин уже вигорівшими і живемо зараз у режимі енергозбереження. Ми не знаємо, наскільки це затягнеться. І тому вмикаємо турботу про кожен елемент системи – і про себе також.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
1. З підлітками важливо встановити жорсткий режим зустрічей. Треба, аби вони чітко знали, що коли буде, коли вони здають домашнє завдання тощо.

2. Важливо, щоб учитель дав підтримку учням. У тому сенсі, що він має розуміти, як їм складно – насамперед, не спілкуватись одне з одним. Адже головне завдання підліткового віку – входити в контакт зі своєю референтною групою, тобто з однолітками. А вони зараз майже позбавлені цього контакту.

3. Хоча підлітки – вже не малюки, чудово, якщо у вчителя буде можливість їх усіх бачити. Якщо ви можете сказати персональне слово кожному або просто перелічити всіх у загальному чаті – це теж буде важливо. Тому що, не дивлячись на їхній опір дорослим, підліткам треба відчувати себе частиною загалу. Прекрасно, якщо у класі був спільний ритуал – наприклад, вітання або прощання, чи якась особлива фраза. Якщо цього не було – вчителям було б чудово такі ритуали напрацьовувати.
СТАРША ШКОЛА
1. У старшій школі діти зазвичай самі знають, чого їм не вистачає і де в них слабкі місця. Учитель спрямовує їх, відкриває їм двері і насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і сам ставить питання – у чому зараз я можу вам допомогти?

2. Говоріть їм, якщо виникають технічні складнощі і просіть поради. І, можливо, якщо в них залишаються сили і час, запропонуйте бути тьюторами, розробниками і “пояснювателями” чогось для молодших дітей. Тому що учні середньої школи будуть краще вчитись у старшокласників, ніж у вчителів. А для старшокласників це можливість повторити матеріал, адже ЗНО містить програму всієї школи з 5 класу.

3. Для старшого школяра вчитель є провідником. Це довірена людина, до якої можна звернутись. Карантин – це час, коли діти можуть поставити вам додаткові запитання, надолужити щось за індивідуальним планом. Учитель час від часу має виходити на спілкування з усією групою, але можна також просто надсилати завдання в месенджер: у нормі, у старшокласників має вистачити послідовності їх виконати. Звісно, це не скасовує особистий контакт, адже це, окрім передачі знань, – підтримка.

Важливо розуміти, що ця криза дає нам можливість обнулитись, вийти з цього в новій якості одне для одного. Це шанс і для вчителів, і для директорів шкіл – передивитись відносини, кордони одне одного. Ця можливість не пов’язана з віком, посадою або обставинами, а виключно з нашими станом і готовністю до змін.

Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Що таке торгівля людьми?
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, це сучасна форма рабства. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має, як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини. Саме тому щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи. Небайдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні – запорука успішної боротьби з проблемою.
Причинами розвитку цього явища залишається розповсюдження організованої злочинності та наркоторгівлі й недостатня боротьба з ними, насильство в родині, нестатки, пошук кращих умов життя, слабка обізнаність населення про життя і працевлаштування за кордоном, виготовлення й розповсюдження дитячої порнографії через мережу Інтернет тощо. Перераховувати можна довго, проте одним фактом проблему не вирішиш, але вже її усвідомлення та визнання є першим кроком до боротьби з нею. Особливо якщо враховувати сучасні процеси глобалізації, інформатизації тощо.
Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми».
Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.
Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
вербування, перевезення, передача, продаж:
усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;
примус до заняття проституцією:
використання у військових конфліктах:
залучення до злочинної діяльності;
трансплантація чи насильницьке донорство;
рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;
залучення в боргову кабалу;
використання шантажу, погроз, насильства.
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР
- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;
– Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;
– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять
– агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
-Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
– Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;
– Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;
– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, батьки);
– Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.
Захистіть свою дитину від цькування!

#нецькуй #антибулінговий_урок_2021
ГО "Не цькуй"
5 жовтня у Карпилівському ліцеї було проведено антибулінговий урок у 7-Б класі з метою ознайомлення учнів із поняттям "цькування", його видами, наслідками та попередженням виникнення булінгу в освітньому середовищі. Під час уроку учні вчилися знаходити вихід із складних ситуацій та формували навички відповідальної і безпечної поведінки.

Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у тій чи іншій експериментальній ситуації. Навчаючи дітей правилам дорожнього руху, ми закладаємо надійний фундамент безпечного життя.
З 17 по 21 травня 2021 року в школі пройшов тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого було залучення дітей до вивчення та дотримання правил дорожнього руху.
Протягом тижня були проведені заходи: єдиний національний урок з безпеки дорожнього руху «Безпечна дорога додому» (1-11 класи). Для дітей початкових класів вчителі забезпечили перегляд тематичних мультфільмів. Учні 9-11 класів на чолі з вчителями інформатики створили інформаційні буклети «Правила дорожнього руху», з подальшим розповсюдженням серед здобувачів освіти.
Школярі мали змогу ознайомитись із виставкою малюнків «Правила дорожнього руху» (2-8 кл.). Не тільки бачити, а й розуміти. Цим самим показати, наскільки важливо сьогодні дотримуватися цих правил, берегти себе та оточуючих, про можливі наслідки, якщо їх порушувати.
На завершення тижня було організовано та проведено квест «Надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок ДТП». Часто постраждалі при цьому, потребують негайної медичної допомоги, тому кожен має володіти основними навичками своєчасно і правильно її надати. З метою їх закріплення і було проведено квест. В ньому взяли участь здобувачі освіти 8-11 класів, маючи свій маршрутний лист вони проходили свої станції. Під час виконання завдань діти проявили не тільки теоретичні знання, а й практичні навички, демонструючи їх іншим учасникам освітнього процесу. Перемогу здобула команда 10-х класів.
Проведення тижня показало, що учні в достатній мірі знають правила дорожнього руху, володіють навичками на дорозі,вміють знайти вихід із будь-якої ситуації, пов’язаної з дорожнім рухом.

Адміністрацією Карпилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів проводиться набір дітей 2014-2015 р.н. для зарахування до 1-го класу.
Для зарахування дитини до 1-го класу одному із батьків (або осіб, які їх замінюють) необхідно до 31 травня 2021 року (включно) подати директору школи такі документи:
1. Заяву на ім’я директора про зарахування дитини.
2. Копію свідоцтва про народження дитини.
3. Оригінал або копію медичної довідки за формою №086-1/о.
4. Копію чорнобильського посвідчення дитини.
5. Копію документів, що підтверджують особливий статус дитини (за наявності).
6. За наявності та за бажанням батьків подається оригінал або копія висновку ПМПК про те, що дитини має особливі освітні потреби і для неї необхідно організувати інклюзивне навчання.

Адміністрація школи

Як пережити карантин що затягнувся

Як навчити ДИТИНУ знайомитися та знаходити друзів

Індивідуальний план роботи
практичного психолога на період дистанційного з 26 –30.04.21.

У зв'язку із збільшенням кількості дітей захворювань на ГРВІ, з 26.04.2021 учні Карпилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів будуть навчатися дистанційно. Віднесіться до дистанційного навчання відповідально.

У ювілейних читаннях "Я голосую за мир!" взяли участь понад 200 учасників з України. До збірки ХХV міжнародних учнівських читань увійшли 210 найкращих учнівських творів, серед яких робота учениці 6-Б класу нашої школи Степанець Ірини. Прагнення творити добро та захистити українську державу продовжено у серцях наших школярів, яких об'єднує єдина думка: "Хай буде мир на всій землі".

Одним із головних завдань, які стоять перед школою, є розвиток творчих здібностей, формування навичок самосвідомості та самореалізації особистості. Уже стало доброю традицією проведення предметних тижнів, мета яких – поглиблення знання учнів, зацікавлення у вивченні навчальних предметів, сприяння розвитку здібностей, схильностей, інтересів кожної дитини. Тиждень психології також зайняв своє місце серед інших предметних тижнів, оскільки з психологією пов’язаний увесь навчально-виховний процес.