Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 129 чоловік

Поради для вчителів

Дата: 28 листопада 2021 о 16:51, Оновлено 10 лютого 2022 о 09:23

Що можуть зробити педагогічні працівники для успішної боротьби з насильством у закладі освіти:

  • усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання нетерпимість у закладі освіти є неприйнятними;
  • кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання миролюбства має бути включено до шкільної програми;
  • спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила, складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими;
  • дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил;
  • жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є недопустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою у разі повторних випадків агресії;
  • аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога;
  • залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході;
  • учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущанням і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і, якщо треба, покликати на допомогу дорослих;
  • потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства. Ці механізми маютьзабезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними;
  • для успішного запобігання та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
  • Уникайте ярликів.У  жодному разі не  чіпляйте на  дітей «негативні ярлики». Якщо дитину вперто називати «бешкетником», їй не  залишиться нічого, окрім бешкетувати на  знак протесту. Говоріть лише про дії учнів, але при цьому не оцінюйте дітей особисто. 
  •  Розвивайте творчі здібності.Підійдіть до цього питання творчо. Відомо, що творчість чудово сприймають діти, а  творча робота допомагає їм значно краще засвоїти те, що намагаються донести вчителі. Пов’яжіть творчість із виховною роботою. Разом із учнями напишіть сценарій та  організуйте виставу, присвячену темі цькування, або ж влаштуйте виставку малюнків на  цю тему.

Ознаки того, що булінг вчиняється проти вчителя

1. Ігнорування. Це пасивний вид булінгу. Він може виявлятися в ігноруванні слів учителя, його звернень та зауважень. Чи було у вас таке, що учні показово вас не помічали чи відмовлялися відповідати на запитання? Якщо це відбувається систематично, то має місце пасивний вид булінгу – ігнорування.

2. Обговорення приватного життя або зовнішнього вигляду вчителя. Можна  говорити про булінг, якщо учні неодноразово обговорюють ваше приватне життя або роблять уїдливі зауваження щодо зачіски та вбрання вчителя.

3. Образливі прізвиська та демонстрація презирства. Такі дії є проявами активної форми цькування. Учні можуть дати вам образливе прізвисько і не соромитися вживати його на уроці. Також школярі можуть демонструвати презирство та зневагу до вчителя в інший спосіб.

4. Плітки. Так може статися, що один учень «по секрету» розповідає іншому викривлену інформацію про вчителя. Й починаєть колообіг «секрету» в класі. Додаються найнеймовірніші подробиці. Варіантів та сценаріїв виникнення пліток про вчителя – безліч. Головне, що вони спрямовані на висміювання та знецінювання вчителя.

5. Показове порушення дисципліни. Якщо хтось зі школярів систематично порушує дисципліну, зриває уроки, слід уважно проаналізувати, чи це не є одним із проявів булінгу щодо вчителя.

6. Кібербулінг: негативні/образливі пости у соцмережах або повідомлення із погрозами. Усі прояви, зазначені вище, можуть переміститися в інтернет-простір. І плітки, і образливі прізвиська, і демонстрація презирства можуть продовжуватися  в постах у соцмережах та в обговореннях у спільних чатах у мессенджерах. Об’єктом знущань може стати фото або відео, де є вчитель, якого цькують.

7. Фізичний вплив. Учні можуть пошкодити особисті речі педагога, плювати, штовхати його. Будь-які агресивні дії та систематичне доторкування без дозволу до речей вчителя можна вважати фізичним виявом булінгу.

Що робити вчителю для подолання булінгу проти нього

1. Визнайте, що проблема булінгу існує.

Велика справа – визнати наявність проблеми, бо тільки зізнавшись собі, що це є і стосується вас, ви наблизитеся до вирішення складної ситуації. І в жодному разі не відкладайте розв’язання конфліктів і не заплющуйте очі, намагаючись втекти від проблеми. Щоб ситуація була прозорою, повідомте адміністрацію про факти булінгу на вашу адресу. Це важливо ще й тому, що керівництво школи вам допоможе мінімізувати конфлікт і не дасть йому вийти на міжособистісний рівень.

2. Усвідомте причину булінгу.

Можливо, деякі ващі методи викладання  виявилися не зовсім ефективними. Перегляньте їх. А щоб не домислювати й не вигадувати, напряму запитайте у булерів, що спричинило таке їхнє ставлення. Краще з’ясувати причину негативного ставлення в особистій бесіді з булером, поспілкуйтеся з агресором без третіх осіб.  

3. Зробіть свої уроки цікавими.

Наприклад, застосуйте прийом сторітелінгу (це мистецтво захоплюючої розповіді та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача), використайте меми чи вправи для розвитку логічного мислення.

4. Створіть та запишіть з учнями правила поведінки на вашому уроці.

Важливо, щоб були визначені не лише вимоги до учнів, а й обов’язки вчителя; не лише санкції через недотримання правил, а й бонуси за дотримання дисципліни.

5. Дистанціюватися від ситуації.

Так, стан, коли ви стаєте об’єктом булінгу, складний і виснажливий. Щоб зберегти нерви та здоров’я, потрібно припинити надто болісно реагувати на ситуацію. Краще подивіться на те, що відбувається, як на сюжет оповідання. Це допоможе не «застрягати» у стресовому стані.

6. Знайдіть справу, яка вас буде радувати.

Щоб знервованість та пригніченість не стали вашим основним станом і не впливали на близьких та рідних, вам потрібно перемикати увагу на те, що зробить вас щасливими. Давно мріяли намалювати картину або навчитися танцювати? Час втілити бажання у життя!

7. Зберігайте спокій та позитив.

Важливо не погіршити свій стан. Пам’ятайте, що є ще й ті учні, які вас цінують, поважають і люблять ваш предмет.

8. Поспілкуйтеся з батьками учнів-булерів.

Якщо інші способи подолання булінгу виявилися неефективними, поговоріть із батьками дітей-агресорів. Висловіть свою позицію та побажання. Часто у житті надскладні ситуації можна вирішити конструктивним доброзичливим діалогом.

Найкращий спосіб змінити ситуацію – розпочати зміни із себе. Розберіться з тим, що призвело до такого стану речей. Пам’ятайте, що будь-яке питання можна вирішити, якщо його сприймати не як проблему, а як завдання.

Поради психолога на допомогу учителю

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!

  1. Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
  2. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
  3. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
  4. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
  5. Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
  6. Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
  7. Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
  8. Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
  9. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
  10. Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
  11. Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
  12. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ

  1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
  2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
  3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
  4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
  5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.
  6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: ”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА

  1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.
  2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.
  3. Гроші та педагогіка мало сумісні.
  4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.
  5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.
  6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.
  7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.
  8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.
  9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.
  10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.
  11. Намагайся їсти кожен день.
  12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.
  13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.
  14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.
  15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина
  16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.
  17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.
  18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.
  19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.
  20. Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.
  21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.
  22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в цей хтось не повірить.
  23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".
  24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.
  25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.
  26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.
  27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка

Рекомендації для вчителя
ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

  1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.
  2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.
  3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.
  4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.
  5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;
  6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.
  7. Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.
  8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

  1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
  2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
  3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
  4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

ВЧИТЕЛЬ І ПРОБЛЕМИ ДИСЦИПЛІНИ

5 найтиповіших проблем, пов’язаних з дисципліною

  1. Некеровані розмови на уроках.
  2. Відсутність шанобливого ставлення до дорослих.
  3. Нечесність.
  4. Пасивний опір.
  5. Зухвала, нахабна, груба поведінка.

Учителі повинні знати закони, які є в основі поведінки учнів

  1. Учні обирають певну модель поведінки за певних обставин.
  2. Усяка поведінка підпорядкована певній меті – відчувати себе приналежним до шкільного життя.
  3. Порушуючи дисципліну, учень може усвідомлювати, поводиться неправильно і що за цим порушенням стоїть одна з чотирьох причин:
    • привернення уваги;
    • влада;
    • помста;
    • уникання невдачі.

Типи реакції вчителя на «неприпустиму» поведінку своїх вихованців:

  1. Невтручання. Вчителі, в кращому випадку, пояснюють учням, що трапилося, розраховуючи, що діти самі поступово навчаться керувати своєю поведінкою.
  2. Контроль. Основні методи впливу – погрози і шантаж.
  3. Взаємодія. Вчителі обирають складну роль ненав’язливого лідера, щоразу cтавлячи дітей перед необхідністю усвідомленого вибору та відповідальності. Вони залучають дітей до процесу встановлення правил, програму дисципліни будують на підвищенні самоповаги учнів за допомогою стратегії підтримки.

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС

  1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
  2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
  3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
  4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили
  5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
  6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
  7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
  8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ

  1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.
  2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.
  3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...
  4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.
  5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

    Рекомендації вчителям першокласників

    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

  6. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.

  7. Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.
  8. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».
  9. Хваліть учня за найменші досягнення.
  10. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
  11. Створюйте ситуації успіху.
  12. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.
  13. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.
  14. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.
  15. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
  16. Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

Рекомендації вчителям п’ятикласників

РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

  • Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
  • Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
  • Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
  • Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
  • Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
  • Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-их КЛАСАХ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

  • Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах і на початку постарайтеся не відступайти від неї.
  • Якщо у вас виникли проблеми з учнем порадьтеся з класним керівником, психологом.
  • Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
  • Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, хвилинки релаксації, фізкульт-хвилинки, загадки-цікавинки, хвилинки гумору .
  • Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
  • Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
  • Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів.
  • Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
  • Забезпечуйте систематичне повторення.
  • Уникайте перевантаження дітей.
  • Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
  • Любіть своїх вихованців.

Список помилок, які роблять вчителі, ототожнюючи обдарованих з відмінниками

Відмінники Обдаровані
1. Знає відповіді. 1. Задає питання.
2. Цікавиться. 2. Допитливий.
3. Хороші думки й ідеї. 3. «Дикі» думки й ідеї.
4. Наполегливо працює. 4. Грається, але отримує високі бали, особливо з творчих завдань.
5.Відповідає. 5. Дискутує, додає подробиці.
6. Слухає з цікавістю. 6. Виявляє гарячу зацікавленість, чутливість, сприйняття.
7. Легко вчиться. 7. Вже знає. І коли тільки він це вчив?
8. Потребує 6-8 повторень. 8. 1-2 повторень достатньо.
9. Розуміє ідеї. 9. «Конструює» абстракції.
10. Проводить час з однолітками. 10. Більше до вподоби компанія дорослих.
11. Розуміє значення. 11. Прагне скласти умовивід.
12. Виконує домашні завдання. 12. Створює прожекти.
13. Копіює. 13. Творить нове.
14. Любить школу. 14. Любить пізнавати.
15. Сприймає. 15. Інтенсивно досягає бажаного, підсилюючи самого себе.
16.Запам’ятовує інформацію. 16.Перетворює інформацію.
17. Має хорошу пам’ять. 17. Добре працює розум.
18. Любить послідовність. 18.Любить складність.
19. Готовий до дії, реагування, відповіді. 19. Уважно придивляється до життя і все помічає. Якщо гостро реагує, то перебільшує.
20. Задоволений своїми успіхами в навчанні. 20. критично ставиться до себе і до інших і оголошує це.

Поради вчителю, як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюйте їх тут же, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підсилюйте інтерес дітей до нового.

3.Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчіть дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидайте її.

5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагайте запам’ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріантні способи.

7. Культивуйте творчу атмосферу – учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчіть дітей цінувати свої та чужі думки. Цінно фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно. Це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюйте страх у талановитих дітей.

12. Стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, самостійність. Підкидайте проекти, які можуть захопити.

13. Створюйте проблемні ситуації, що  вимагають альтернатив, прогнозування, уяви.

14. Створюйте у школі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в такі фази.

15. Допомагайте оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивайте критичне ставлення.

17. Вчіть доводити починання до логічного завершення.

18. Впливайте особистим прикладом.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.